Голодомор 2026 – коли українці запалять свічки пам’яті та чому цей день не можна забувати

28 листопада 2026 року, у суботу, Україна вшановуватиме пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 та 1946–1947 років. О 16:00 відбудеться загальнонаціональна хвилина мовчання, після якої українців закликають запалити свічку пам’яті на підвіконні. До вшанування можна долучитися вдома, на роботі, біля меморіалу або за кордоном.

У 2026 році минають 93-ті роковини Голодомору 1932–1933 років – одного з найтяжчих злочинів радянського тоталітарного режиму проти українського народу. Мільйони людей загинули не через стихійне лихо чи звичайний неврожай, а внаслідок державної політики примусового вилучення продовольства, блокування населених пунктів і позбавлення людей можливості врятуватися.

Свічка у вікні стала одним із найвпізнаваніших символів пам’яті про Голодомор. Її світло нагадує про загиблих дітей, батьків і цілі родини, імена яких нерідко залишилися невідомими. Вшанування 28 листопада – це також нагода дізнатися більше про історію власної сім’ї, поговорити з дітьми про минуле та зрозуміти, чому пам’ять про геноцид залишається важливою для сучасної України.

Коли День пам’яті жертв Голодомору у 2026 році

День пам’яті жертв голодоморів у 2026 році припадає на 28 листопада, четверту суботу місяця. Ця пам’ятна дата не має постійного календарного числа, оскільки щороку визначається за останньою суботою листопада, якщо вона є четвертою. Зокрема, у 2025 році вшанування відбулося 22 листопада, а у 2026-му відбудеться 28 листопада.

Офіційну пам’ятну дату встановлено указом Президента України від 26 листопада 1998 року. Вона присвячена насамперед Голодомору-геноциду 1932–1933 років, але також охоплює пам’ять про жертв інших масових штучних голодів радянської доби.

Головні орієнтири для вшанування у 2026 році зібрано в таблиці.

28 листопада не є окремим державним святом із додатковим вихідним днем. Це день національної пам’яті, коли вшановують загиблих і згадують історичні обставини злочинів радянського режиму.

Чому пам’ять про Голодомор вшановують у листопаді

Листопад став місяцем пам’яті про Голодомор, оскільки саме наприкінці 1932 року радянська влада різко посилила репресивні заходи проти українського селянства. Запроваджувалися натуральні штрафи, обшуки, конфіскація харчів і блокування населених пунктів, які не виконували встановлених державою планів хлібозаготівель.

Ці рішення стали частиною механізму масового вбивства голодом, наслідки якого особливо гостро проявилися в 1933 році. Водночас четверта субота листопада є символічним днем вшанування, а не точною датою початку чи завершення Голодомору.

О котрій годині запалюють свічку пам’яті у 2026 році

Свічку пам’яті у 2026 році запалюють 28 листопада о 16:00 після загальнонаціональної хвилини мовчання. Її традиційно ставлять на підвіконні як знак скорботи за мільйонами загиблих і нагадування про злочин, який десятиліттями намагалися приховати.

Акція «Запали свічку» об’єднує людей незалежно від місця перебування. Свічку можна запалити вдома, на роботі, у громадському просторі або біля пам’ятника жертвам Голодомору. Українські громади за кордоном також проводять власні заходи пам’яті.

Як долучитися до акції «Запали свічку пам’яті»

Для участі в акції не потрібні спеціальні запрошення чи попередня реєстрація. Достатньо виділити кілька хвилин, щоб ушанувати загиблих і долучитися до загальнонаціонального вшанування.

Послідовність дій 28 листопада може бути такою:

1. О 15:55 підготуйте свічку. Поставте її у стійкий негорючий свічник, подалі від штор, паперу й інших легкозаймистих матеріалів.
2. О 16:00 зупиніться на хвилину мовчання. Відкладіть справи та подумки вшануйте пам’ять людей, чиї життя забрав Голодомор.
3. Після хвилини мовчання запаліть свічку пам’яті. Її можна поставити біля вікна, якщо це безпечно.
4. Згадайте історію своєї родини. Якщо збереглися розповіді старших поколінь, приділіть час їхньому обговоренню.
5. За можливості відвідайте місце пам’яті. Покладіть квіти або колоски пшениці до пам’ятника жертвам Голодомору.

Якщо вдома є маленькі діти, домашні тварини або неможливо безпечно використовувати відкритий вогонь, справжню свічку можна замінити електронною. Головне значення має не тривалість горіння, а сам акт пам’яті.

Що означає свічка пам’яті на підвіконні

Свічка пам’яті символізує скорботу, повагу до загиблих і збереження історичної пам’яті. Її полум’я нагадує про людей, які були позбавлені найнеобхіднішого для життя, та про родини, знищені штучним голодом.

Особливого значення має розміщення свічки біля вікна. Це видимий для інших знак того, що пам’ять про Голодомор залишається частиною життя сучасних поколінь, а мовчання, яким радянська влада оточувала трагедію, більше не може приховати правду.

Запалити свічку можна незалежно від релігійних переконань. Це загальнонаціональна традиція вшанування, до якої долучаються люди різного віку, віросповідання та світогляду.

Що таке Голодомор 1932–1933 років і чому його називають геноцидом

Голодомор 1932–1933 років – це геноцид українського народу, здійснений радянським тоталітарним режимом на чолі з Йосипом Сталіним. Масова загибель людей стала наслідком свідомої державної політики, яка передбачала вилучення продовольства, придушення спротиву, ізоляцію голодуючих територій та репресії проти українців.

У листопаді 2006 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні», яким офіційно визнала його геноцидом українського народу. Це правове визначення спирається на історичні документи, свідчення очевидців і дослідження механізмів організації штучного голоду.

Голодомор не можна пояснювати лише складними погодними умовами, проблемами сільського господарства або неврожаєм. Вирішальну роль відіграли політичні рішення радянського керівництва, які позбавляли людей їжі та можливості врятувати власне життя.

Чому виник Голодомор в Україні

Головною передумовою Голодомору стала політика сталінського режиму, спрямована на встановлення повного контролю над селянством і придушення українського національного спротиву. Наприкінці 1920-х років радянська влада розгорнула примусову колективізацію, ліквідувала незалежні селянські господарства та посилила вилучення зерна.

Українське селянство було не лише основою сільськогосподарського виробництва, а й важливим носієм національної культури, мови та традицій. Масові протести проти колективізації демонстрували, що значна частина населення не погоджувалася з політикою режиму.

У 1932 році влада встановлювала завищені плани хлібозаготівель і застосовувала репресії за їх невиконання. У селян забирали не тільки зерно, а й інші харчові запаси, залишаючи родини без засобів до існування.

Як радянська влада створила умови для масового голоду

Голодомор став результатом послідовних рішень, які діяли одночасно. Конфіскація продовольства поєднувалася з обмеженням торгівлі, пересування населення та репресіями проти тих, хто намагався чинити спротив.

Особливу роль відігравали кілька механізмів:

• Примусові хлібозаготівлі. Держава вимагала здавати зерно за планами, які багато господарств фізично не могли виконати.
• Натуральні штрафи. За невиконання планів у селян конфісковували інші харчові продукти й худобу.
• Режим «чорних дошок». Села та колгоспи, занесені до таких списків, піддавалися торговельній блокаді й додатковим репресіям.
• Масові обшуки. Спеціальні бригади забирали продовольчі запаси безпосередньо з домівок.
• Обмеження пересування. Селянам забороняли виїжджати з охоплених голодом територій у пошуках їжі.
• Приховування інформації. Радянська влада заперечувала масштаби трагедії та перешкоджала поширенню відомостей про масову смертність.

У січні 1933 року радянське керівництво запровадило спеціальну заборону на масовий виїзд селян з України та Кубані. Це означало, що люди, які намагалися знайти їжу в інших регіонах, могли бути затримані й примусово повернуті назад.

Поєднання конфіскацій і блокади позбавляло українські села можливості вижити. Найвищого рівня смертність досягла навесні та влітку 1933 року, особливо в червні.

Що означав «закон про п’ять колосків»

«Законом про п’ять колосків» називали постанову від 7 серпня 1932 року про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації. Вона передбачала надзвичайно суворі покарання за розкрадання так званої соціалістичної власності, зокрема розстріл або тривалі терміни ув’язнення.

Народна назва виникла через практику покарання людей навіть за збирання залишків зерна на колгоспних полях. Для голодуючих селян кілька колосків могли бути останньою можливістю отримати їжу, але радянська каральна система розглядала такі дії як злочин.

Цей закон став одним із символів репресивної політики, за якої держава захищала вилучене зерно, водночас позбавляючи населення права забезпечувати себе їжею.

Скільки людей загинуло під час Голодомору 1932–1933 років

Голодомор забрав життя мільйонів людей, але його точну кількість жертв досі не встановлено. Причинами стали неповний облік смертей, знищення та приховування документів, а також масштаб самої катастрофи.

Демографічні дослідження часто наводять оцінку близько 3,9 мільйона прямих втрат в Україні. Водночас існують і вищі оцінки, а дослідження Національного музею Голодомору-геноциду наголошують на щонайменше чотирьох мільйонах загиблих. Питання точного масштабу втрат залишається предметом наукових дискусій.

Важливо розрізняти кількість безпосередньо загиблих та ширші демографічні втрати, які враховують також ненароджених дітей через падіння народжуваності. Це різні показники, тому їх не можна механічно порівнювати або додавати.

Чому серед жертв Голодомору було так багато дітей

Діти були особливо вразливими до тривалого недоїдання, нестачі поживних речовин та інфекційних захворювань. Ослаблений організм часто не витримував умов, у яких дорослі ще певний час могли боротися за виживання.

Голод руйнував цілі родини. Діти втрачали батьків, залишалися без догляду, не могли відвідувати школу, а в деяких селах кількість учнів різко скоротилася через масову смертність і розпад сімей.

Саме тому образ дитини з колосками пшениці став одним із найболючіших символів пам’яті про Голодомор. Він нагадує про наймолодших жертв, життя яких було обірване ще до того, як вони змогли вирости.

Які регіони України найбільше постраждали від Голодомору

Найвищі втрати від Голодомору 1932–1933 років зафіксовано в багатьох центральних і східних регіонах тодішньої Української СРР. Особливо постраждали території сучасних Полтавської, Черкаської, Київської та Кіровоградської областей.

Висока смертність також спостерігалася на Вінниччині, Дніпропетровщині, Одещині та в інших регіонах. Конкретні показники різнилися залежно від району, інтенсивності хлібозаготівель, блокади та місцевих умов.

Голодомор торкнувся й українського населення Кубані, де радянська влада проводила репресивну політику, спрямовану також проти української культурної та мовної самобутності.

Важливо враховувати історичні кордони. Території Західної України, які в 1932–1933 роках перебували поза межами Радянського Союзу, не зазнали організованого радянською владою Голодомору в тих самих формах. Водночас українські громадські та релігійні організації на цих землях намагалися допомагати голодуючим і поширювати інформацію про трагедію.

Голодомор 1932–1933 років – головні дати та події

Найважливіші події Голодомору охоплюють період від посилення примусової колективізації до масової смертності 1933 року. Їхня хронологія показує, що трагедія була пов’язана з конкретними рішеннями радянського керівництва.

Наведені події допомагають побачити, як поступово формувався механізм штучного голоду та які рішення посилювали його наслідки.

Хронологія свідчить, що Голодомор не був одноразовою подією. Це був тривалий процес, під час якого репресивні рішення посилювалися, а можливості населення вижити послідовно скорочувалися.

Чим Голодомор відрізняється від масових голодів 1921–1923 та 1946–1947 років

Голодомор 1932–1933 років має окреме історичне та правове визначення як геноцид українського народу. Водночас Україна вшановує також жертв масових голодів 1921–1923 і 1946–1947 років, які стали іншими трагічними сторінками радянської доби.

Голод 1921–1923 років відбувався в умовах наслідків воєн, господарського руйнування, посухи та політики більшовицької влади. Ситуацію погіршували примусові продовольчі вилучення й державні рішення, які ставили потреби населення на другий план.

Голод 1946–1947 років виник після Другої світової війни на тлі руйнувань, неврожаю та жорсткої політики хлібозаготівель. Радянське керівництво продовжувало вилучати зерно, навіть коли значна частина населення не мала достатньо їжі.

Три трагедії мали різні історичні обставини й механізми, але їх об’єднувала визначальна роль державної політики у поглибленні голоду та масовій загибелі людей. Саме тому офіційна назва пам’ятної дати – День пам’яті жертв голодоморів, у множині.

Як радянська влада приховувала правду про Голодомор

Радянський режим десятиліттями заперечував масштаби Голодомору та обмежував доступ до інформації про масову смертність. У документах використовували приховані формулювання, а відомості про загиблих нерідко вилучали або фальсифікували.

Публічне обговорення Голодомору в СРСР тривалий час було фактично заборонене. Свідки боялися розповідати про пережите, а сімейні історії часто передавалися пошепки, лише найближчим людям.

Важливу роль у збереженні правди відіграли українці за кордоном, журналісти, дослідники та люди, які пережили трагедію. Саме завдяки свідченням очевидців, архівним документам і науковим працям поступово вдалося відновити багато сторінок прихованої історії.

Хто розповів світові про Голодомор 1932–1933 років

Серед журналістів, які повідомляли міжнародній аудиторії про голод у радянській Україні, особливе місце належать Ґарету Джоунзу та Малкольму Маґґеріджу. Вони намагалися донести інформацію про реальні умови життя українського населення, попри обмеження та тиск радянського режиму.

Важливу роль відіграли також українські громадські організації за межами СРСР. У 1933 році митрополит Андрей Шептицький звернувся із закликом допомогти голодуючим, а українські організації у Львові створювали структури для поширення інформації та організації підтримки.

Після Другої світової війни дослідження Голодомору продовжували українські громади в Північній Америці та Європі. Особливо помітним стало міжнародне вшанування 50-х роковин трагедії у 1983 році, яке допомогло привернути ширшу увагу до злочину.

Коли Україна офіційно визнала Голодомор геноцидом

28 листопада 2006 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні», який визнав трагедію геноцидом українського народу. Це стало важливим правовим кроком у відновленні історичної справедливості та державної політики пам’яті.

У 2010 році Апеляційний суд міста Києва встановив факт вчинення геноциду керівництвом сталінського режиму. Провадження стосувалося організації та здійснення злочину проти української національної групи.

Визнання Голодомору геноцидом також стало частиною міжнародного діалогу про історичні злочини, права людини та відповідальність державної влади. При цьому окремі країни ухвалювали рішення про його визнання в різні роки й у різних правових формах.

Чому важливо пам’ятати про Голодомор у 2026 році

Пам’ять про Голодомор важлива не лише як вшанування загиблих, а й як розуміння того, до яких наслідків призводять тоталітарна влада, політичний терор і позбавлення людей основних прав. Історія 1932–1933 років показує, як державна політика може перетворити доступ до їжі на інструмент насильства.

Для України ця пам’ять має також особливе культурне значення. Голодомор зруйнував сільські громади, обірвав родинні історії, позбавив багатьох дітей можливості вирости й передати наступним поколінням досвід, традиції та знання.

Голодомор не був єдиним злочином сталінської доби проти українського суспільства. У ті самі десятиліття радянська влада переслідувала інтелігенцію, нищила культурні установи та карала людей за незалежні погляди.

Зокрема, трагічна доля письменників Розстріляного відродження показує, як репресії проти української культури відбувалися паралельно з терором проти селянства. Це допомагає зрозуміти ширший історичний контекст сталінської політики в Україні.

Чому Голодомор важливо пояснювати дітям

Дітям варто розповідати про Голодомор відповідно до їхнього віку, без надмірно травматичних подробиць. Починати можна з простого пояснення: багато років тому влада забирала в українських родин їжу, через що мільйони людей загинули.

Молодшим дітям легше зрозуміти трагедію через розмову про цінність людського життя, взаємодопомогу та важливість пам’яті. Підліткам уже можна пояснювати історичні документи, механізми репресій, значення поняття «геноцид» та причини приховування правди.

Варто також розповідати про людей, які допомагали іншим вижити, ділилися їжею або зберігали свідчення про трагедію. Такий підхід допомагає говорити про складну історію без перетворення її на набір страшних фактів.

Як Голодомор пов’язаний із сучасною історичною пам’яттю України

Пам’ять про Голодомор є частиною ширшого осмислення радянських репресій і боротьби за збереження української національної ідентичності. Вивчення цієї історії дозволяє побачити зв’язок між насильницьким придушенням селянства, переслідуванням інтелігенції та знищенням незалежних громадських і культурних середовищ.

Одним із найвідоміших прикладів пізнішого сталінського терору став Сандармох і розстріли українців у листопаді 1937 року. Там загинули представники української інтелігенції та інші в’язні, яких радянська влада переслідувала за політичними звинуваченнями.

Голодомор і Великий терор були різними злочинами, але обидва демонструють механізми тоталітарного насильства. Їхнє дослідження допомагає краще розуміти історію ХХ століття та значення захисту прав людини.

Як вшанувати жертв Голодомору 28 листопада 2026 року в Україні

Вшанувати пам’ять жертв Голодомору можна не лише участю в офіційних церемоніях. Особисті й родинні способи пам’яті не менш важливі, оскільки дозволяють пов’язати історичні події з конкретними людськими долями.

Найпростіший спосіб долучитися – хвилина мовчання та свічка пам’яті о 16:00. Проте є й інші змістовні дії, які допомагають зберігати та поширювати знання про трагедію.

7 способів ушанувати пам’ять жертв Голодомору

Вибір способу вшанування залежить від обставин, віку учасників і можливостей родини. Усе можна організувати без великих витрат, дотримуючись принципів поваги до пам’яті загиблих.

1. Запалити свічку пам’яті. Долучитися до загальнонаціональної акції 28 листопада о 16:00.
2. Вшанувати загиблих хвилиною мовчання. Зупинитися на одну хвилину вдома, на роботі або в іншому безпечному місці.
3. Відвідати меморіал. Покласти квіти, колоски пшениці або запалити лампадку біля пам’ятного знака.
4. Поговорити зі старшими родичами. Записати спогади, якщо в родині збереглися історії про 1932–1933 роки.
5. Переглянути документальний фільм. Вибрати історично достовірний матеріал і обговорити його зміст.
6. Прочитати свідчення очевидців. Ознайомитися зі спогадами людей, які пережили Голодомор.
7. Розповісти дітям про трагедію. Пояснити, чому в Україні запалюють свічки пам’яті та бережуть історії загиблих.

Якщо участь у громадських заходах неможлива через повітряні тривоги, обмеження пересування або інші обставини, вшанування можна провести вдома. Пам’ять не залежить від місця проведення церемонії чи кількості її учасників.

Де в Україні можна вшанувати пам’ять жертв Голодомору

Головним загальнонаціональним осередком пам’яті є Національний музей Голодомору-геноциду в Києві, розташований на території меморіального комплексу поблизу Києво-Печерської лаври. Його експозиції та музейні проєкти присвячені історії злочину, свідченням очевидців і збереженню пам’яті про жертв.

Меморіали та пам’ятні знаки є також у багатьох інших містах і селах України. У День пам’яті біля них традиційно відбуваються покладання квітів, хвилини мовчання та інші скорботні заходи.

Перед відвідуванням музею або громадської церемонії необхідно перевірити актуальний графік роботи, можливі обмеження та правила безпеки. В умовах воєнного стану формат заходів може змінюватися залежно від ситуації в конкретній громаді.

Як ушанувати Голодомор українцям за кордоном

Українці за кордоном можуть долучитися до акції «Запали свічку» 28 листопада о 16:00 за місцевим часом. Такий формат підтримують українські громади, культурні організації та міжнародні ініціативи пам’яті.

У багатьох країнах проводять тематичні зустрічі, виставки, лекції, поминальні богослужіння та церемонії біля меморіалів. Участь у них допомагає не лише вшанувати загиблих, а й розповісти про історію Голодомору людям, які раніше могли мало знати про цю трагедію.

Для тих, хто не може відвідати захід особисто, достатньо запалити свічку вдома, переглянути документальний матеріал або поділитися перевіреною інформацією про історію 1932–1933 років.

Які символи пов’язані з Голодомором і що вони означають

Найвідомішими символами пам’яті про Голодомор є запалена свічка, пшеничні колоски, хліб і образ дитини. Кожен із них нагадує про певний аспект трагедії – загиблі життя, відібране продовольство, зруйновані родини та необхідність зберігати пам’ять.

Особливе місце посідає пшениця. Для українського селянства зерно було основою щоденного життя, результатом праці та запорукою виживання, але під час Голодомору його насильницьке вилучення стало частиною механізму знищення людей.

Чому символом Голодомору стали колоски пшениці

Колоски пшениці нагадують про зерно, яке радянська влада вилучала в українських селян, залишаючи людей без їжі. Вони також символізують життя, працю та зв’язок людини із землею.

У День пам’яті колоски часто кладуть біля меморіалів, поєднують із квітами або використовують у пам’ятних композиціях. Це стриманий символ, який без зайвих слів передає зміст трагедії.

Що символізує скульптура дівчинки з колосками

Одним із найвідоміших образів меморіального комплексу в Києві є скульптура дівчинки з колосками пшениці, відома як «Гірка пам’ять дитинства». Вона уособлює дітей, чиє життя забрав Голодомор, та нагадує про найуразливіших жертв геноциду.

Дитячий образ робить історичну трагедію особливо зрозумілою на людському рівні. За цифрами демографічних втрат стояли конкретні діти, які мали родини, мрії та майбутнє, але були позбавлені можливості жити.

Як дізнатися, чи постраждала родина від Голодомору

Дослідження родинної історії варто починати з розмов зі старшими родичами, сімейних документів і встановлення місця проживання предків у 1932–1933 роках. Навіть якщо прямих свідків уже немає, інформація могла зберегтися в переказах, листах, фотографіях і документах.

Для подальшого пошуку допоможуть державні архіви, місцеві краєзнавчі музеї та спеціалізовані бази свідчень. Важливо враховувати, що багато документів про смерті під час Голодомору були знищені або містять неповну інформацію.

З чого почати пошук родинної історії

Перед зверненням до архіву корисно зібрати основні відомості про членів родини. Це допоможе звузити пошук і правильно визначити, які документи можуть бути доступними.

Насамперед потрібно з’ясувати:

1. Прізвище, ім’я та по батькові предків. Варто записати також можливі варіанти написання.
2. Назву села або міста проживання. Особливо важливо встановити адміністративну належність населеного пункту в 1930-х роках.
3. Приблизні роки народження та смерті. Навіть неповні дати можуть допомогти в пошуку.
4. Імена інших членів родини. Вони можуть згадуватися в документах разом.
5. Збережені сімейні історії. Варто записати навіть уривчасті спогади та позначити, від кого їх отримано.

Не всі родинні історії можна підтвердити архівними документами. Проте навіть короткий запис спогадів дозволяє зберегти важливу частину сімейної пам’яті.

Історія Голодомору тісно пов’язана з долями української інтелігенції, яку радянська влада переслідувала в той самий період. Наприклад, життєвий і творчий шлях Олександра Довженка допомагає краще зрозуміти складні умови, в яких українські митці працювали під контролем тоталітарної держави.

Що варто знати про Голодомор 2026 перед Днем пам’яті

Головне, що потрібно знати про Голодомор у 2026 році, – це дата вшанування, історичні причини трагедії та значення акції «Запали свічку». Водночас важливо відрізняти встановлені історичні факти від поширених помилкових уявлень.

Голодомор не був просто наслідком неврожаю, а його жертвами стали не лише дорослі селяни. Масова смертність охопила цілі родини, а радянський режим застосовував систему репресивних заходів, що позбавляла населення можливостей вижити.

Не менш важливо пам’ятати, що відсутність точного остаточного числа загиблих не ставить під сумнів сам факт геноциду. Історичні документи, свідчення очевидців і правове визнання дозволяють установити характер злочину незалежно від подальших уточнень демографічної статистики.

28 листопада 2026 року кожна свічка пам’яті стане символічним нагадуванням про загиблих. Для когось цей день пов’язаний із родинною історією, для інших – із вивченням минулого та розумінням того, чому людська гідність, свобода й право на життя потребують захисту.

FAQ – Голодомор 2026, дата та вшанування пам’яті

Коли День пам’яті жертв Голодомору у 2026 році?

День пам’яті жертв голодоморів у 2026 році відбудеться 28 листопада, у суботу. В Україні його щороку відзначають у четверту суботу листопада.

О котрій годині запалюють свічку пам’яті у 2026 році?

Свічку пам’яті запалюють 28 листопада о 16:00 після загальнонаціональної хвилини мовчання. Її традиційно ставлять на підвіконні як символ скорботи за загиблими.

Скільки років минуло від Голодомору у 2026 році?

У 2026 році минають 93-ті роковини найтрагічнішого періоду Голодомору 1932–1933 років. Саме 1933 року смертність від штучного голоду досягла найбільших масштабів.

Чому Голодомор 1932–1933 років називають геноцидом?

Голодомор був наслідком цілеспрямованої політики сталінського режиму проти українського народу. Вилучення продовольства, блокада населених пунктів і заборона виїзду створили умови для масової загибелі людей. Україна законодавчо визнала Голодомор геноцидом у 2006 році.

Скільки мільйонів українців загинуло від Голодомору?

Точну кількість загиблих не встановлено. У демографічних дослідженнях часто наводять близько 3,9 мільйона прямих втрат, однак існують інші оцінки, а наукова дискусія щодо масштабів трагедії триває.

Що потрібно робити в День пам’яті жертв Голодомору?

28 листопада о 16:00 можна долучитися до хвилини мовчання, запалити свічку пам’яті, відвідати меморіал або поговорити з родиною про трагедію 1932–1933 років. Вшанування можливе також удома чи за кордоном.

Чому на Голодомор запалюють свічку у вікні?

Запалена свічка символізує пам’ять про загиблих, скорботу та збереження історичної правди. Свічка на підвіконні стала впізнаваним знаком загальнонаціональної акції «Запали свічку».

Чи обов’язково ставити справжню свічку?

Ні, якщо використання відкритого вогню небезпечне, його можна замінити електронною свічкою. Важливим є саме вшанування пам’яті, а не спосіб освітлення.

Чи є 28 листопада 2026 року вихідним днем через Голодомор?

28 листопада 2026 року припадає на суботу, але День пам’яті жертв голодоморів не є окремим святковим неробочим днем. Це загальнонаціональна пам’ятна дата.

Чим Голодомор 1932–1933 років відрізняється від інших голодів?

Голодомор 1932–1933 років офіційно визнаний в Україні геноцидом українського народу. Масові голоди 1921–1923 і 1946–1947 років мали інші історичні обставини, але також спричинили значні людські втрати та були пов’язані з політикою радянської влади.

Чому не можна забувати Голодомор?

Пам’ять про Голодомор допомагає зберегти історії загиблих, зрозуміти механізми тоталітарного насильства та усвідомити цінність людського життя. Знання цієї трагедії є важливою частиною історичної пам’яті України.