Бенчмаркінг європейських агенцій: Україна і Швеція запускають навчання – що стоїть за першим KPI?

Україна входить у фазу системного удосконалення регуляторних процедур – стартувало навчання з бенчмаркінгу європейських агенцій, організоване у співпраці з Агентством з медичної продукції Королівства Швеції. Ключова тема першого модуля – стратегічне планування як базовий індикатор для подальшої самооцінки та вирівнювання процесів за європейськими підходами. Ініціатива вписується в проєкт 2026-2027 років, який фінансується Урядом Швеції і залучає три українські установи державного рівня.

Що говорять цифри і факти

Жінка в навушниках з мікрофоном проводить онлайн-презентацію на екрані комп'ютера під час навчання

Перший навчальний блок відбувся 9 січня в онлайн-форматі та представив учасникам структуру оцінювання за 12 ключовими показниками ефективності. Показник №1 – стратегічне планування – окреслює вимоги до документів, кола залучених сторін і критеріїв виконання. Проєкт реалізують за участю Міністерства охорони здоров’я України, Державного експертного центру МОЗ України та Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками.

Початкова увага до стратегічного планування логічна: саме воно визначає рамку цілей, ролей і доказової бази для всіх наступних показників. Факт участі трьох центральних установ свідчить про міжвідомчий формат, а дворічний горизонт 2026-2027 дає час на повний цикл самооцінки та підготовку нормативної бази.

Експертний погляд і акценти навчання

Зміст першого модуля був сфокусований на прозорості управлінських процесів і відповідності документації вимогам бенчмаркінгу. З українського боку участь взяли керівники ДЕЦ, відповідальні за оцінку медичних технологій, реєстрацію, фармаконагляд, аудит та нормативно-правову роботу, що вказує на комплексний характер підготовки.

Офіційно повідомляється: представлено перший індикатор бенчмаркінгу – стратегічне планування, окреслено критерії до документації, коло стейкхолдерів та індикатори виконання; проєкт фінансує Уряд Швеції.

Така конфігурація дозволяє одразу вибудовувати зв’язок між цілями та їх вимірюванням, а також між процесами і нормативною підтримкою. Для подальших модулів це створює методологічну «дорогу карту»: спершу – стратегія і критерії, далі – самооцінка за рештою KPI, і в підсумку – узгодження регуляторних актів із практиками європейських агенцій.

Порівняльний контекст: як це працює в європейському полі

Бенчмаркінг у мережах європейських регуляторів використовується для синхронізації підходів, підвищення прозорості та якості управлінських рішень. Українська участь у такій моделі через шведського партнера створює інституційний міст між поточними процедурами і європейськими вимогами.

  • Фокус на стратегічному плануванні – типовий перший крок, адже він уніфікує цілі й метрики до переходу на операційні показники.
  • Самооцінка за 12 KPI – поширена практика для виявлення прогалин і планування адресних покращень без втручання у незалежність регулятора.
  • Розробка НПА – завершальна фаза, яка переводить методологію в сталі регуляторні норми та процедури.

Можливі сценарії на 2026-2027 роки

З огляду на оголошені напрями, у найближчі періоди може бути розгорнута повна самооцінка за методологією бенчмаркінгу з поступовим охопленням усіх 12 KPI. Ймовірно, наступні модулі деталізуватимуть операційні процеси, управління ризиками, взаємодію зі стейкхолдерами та механізми звітності. Експерти припускають, що в цей період може бути підготовлено і винесено на ухвалення пакет нормативно-правових актів, необхідних для відповідності діяльності майбутнього органу державного контролю найкращим європейським практикам.

Практичні висновки для стейкхолдерів

Для державних органів це сигнал до узгодження стратегічних документів і метрик ефективності вже зараз – аби вийти на єдину систему оцінювання у межах дворічного циклу 2026-2027. Для фармринку і дослідницьких організацій важливо стежити за оновленнями в частині процесів реєстрації, фармаконагляду та аудиту, адже вони можуть отримати оновлені вимоги. Для пацієнтів та громадськості це означає формалізацію прозорості та підзвітності – з чіткими індикаторами виконання і контрольними точками. Системний бенчмаркінг у партнерстві зі Швецією має потенціал посилити довіру до регуляторних рішень і зробити їх зрозумілішими для всіх залучених сторін.

Іван Гармаш

Від Іван Гармаш

Журналіст та військовий оглядач. Знавець в мілітарі тематиці. Захоплююсь розвитком військової техніки та силою української армії. Пишу про головні події сьогодення.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

⚠️ Ця платформа не має української ліцензії. Посилання наведено виключно з інформаційною метою. Участь у грі на таких сайтах може порушувати законодавство України.