Дієприслівник — важлива частина української мови. Він допомагає робити речення короткими, виразними та динамічними. З його допомогою можна поєднати дві дії в одному реченні, не повторюючи підмет і присудок. Його зручно використовувати у художніх текстах, наукових роботах і навіть у повсякденній мові. Він дає змогу описати одночасні дії або показати, як відбувається процес. Це робить вашу мову точнішою та багатшою.
Що таке дієприслівник
Дієприслівник — це особлива форма дієслова, яка поєднує ознаки дієслова і прислівника. Як дієслово, він показує дію. Як прислівник, він описує обставину: коли, як або за яких умов відбувається дія.
Наприклад, у реченні «Він йшов, співаючи пісню», «співаючи» — дієприслівник. Він показує одночасну дію: людина йде і водночас співає. Ця частина мови допомагає зробити мову більш природною, динамічною.
Ця частина мови завжди залежить від присудка. Тобто дія, позначена нею, виконується тим самим суб’єктом, що й основна дія. Це правило дуже важливе для правильного вживання.
Граматичні ознаки дієприслівника
Дієприслівник має кілька основних ознак.
- Незмінність — він не змінюється за часом, числом чи родом.
- Видова належність — може бути від дієслів недоконаного або доконаного виду. Наприклад, «співаючи» (недоконаний вид) і «прочитавши» (доконаний вид).
- Перехідність чи неперехідність — залежить від дієслова, від якого утворений. Наприклад, «пишучи листа» (перехідне) і «бігаючи» (неперехідне).
- Як і дієслово, може керувати іменниками і мати при собі пояснювальні слова. Разом з ними він утворює дієприслівниковий зворот.
Ці ознаки допомагають точно розпізнати дієприслівник і правильно його використовувати.
Як утворюється дієприслівник
Дієприслівники утворюються від дієслів і мають типові закінчення.
- Від дієслів недоконаного виду: закінчення -ючи, -ачи, -учи. Приклади: «співаючи», «бігаючи», «малюючи».
- Від дієслів доконаного виду: закінчення -вши, -ши. Приклади: «прочитавши», «закінчивши», «побачивши».
Вони часто допомагають уникнути повторів. Замість «Він піднявся. Потім він почав читати», можна сказати: «Піднявшись, він почав читати». Це робить речення компактним і природним.
Що таке дієприслівниковий зворот
Дієприслівниковий зворот — це дієприслівник із залежними словами. Він завжди виконує роль обставини.
Наприклад: «Стоячи на березі, він спостерігав, як сонце заходить за горизонт».
Правила:
- Зворот виділяється комами.
- Дія, названа дієприслівником, і дія присудка належать одному підмету.
- Зворот можна ставити на початку, у середині або наприкінці речення:
- Початок: «Побачивши друга, він підбіг».
- Середина: «Він, побачивши друга, підбіг».
- Кінець: «Він підбіг, побачивши друга».
Такий зворот робить текст гнучким і дозволяє варіювати ритм речення.
Як правильно вживати дієприслівник у реченні
Дієприслівник виконує роль обставини в реченні. Він завжди пов’язаний із присудком. Він показує, як, коли або за яких обставин відбувається дія. Ось на що потрібно звернути увагу при вживанні цієї частини мови:
- Відповідність підмета. Дію, виражену дієприслівником, має виконувати та сама особа або предмет, що й головна дія. Правильно: «Сидячи на лавці, він читав книгу». Неправильно: «Сидячи на лавці, книга лежала на столі».
- Розділові знаки. Зворот завжди виділяють комами: «Прочитавши лист, вона заплакала».
- Значення в реченні. Відповідає на питання: «як?», «коли?», «за яких обставин?»

Типові помилки:
- Невірне підпорядкування дії. Він не повинен стосуватися іншого підмета, ніж головний дієслівний присудок.
- Занадто багато дієприслівників. У одному реченні надмірне використання робить текст важким для сприйняття.
- Неприйнятне використання у розмовній мові. Деякі слова можуть звучати книжно: «Йдучи по вулиці, він думав про погоду» — у розмові це звучить неприродно.
Перед вживанням дієприслівника перевіряйте, чи він правильно пов’язаний із дією і чи робить речення зрозумілішим.
Дієприслівники оживляють речення. Вони показують одночасні дії або додаткові деталі:
- Художній стиль. «Сидячи на березі річки, вона спостерігала за качками». Ми уявляємо і дію, і місце.
- Науковий та офіційний стиль. «Проаналізувавши дані, дослідник зробив висновки». Зворот робить речення компактним і точним.
- Розмовний стиль. «Заснувши в автобусі, він пропустив свою зупинку». Навіть у побуті такий зворот робить мову живою і образною.
Тренувальні вправи на тему
Вправа 1. Щоб досконало розібратися в тему, варто виконати тренувальні вправи на закріплення знань. Ми зібрали кілька вправ.
Складіть дієприслівники від цих дієслів: писати, читати, малювати, бігати, закінчити. Складіть речення з отриманими словами.
Приклад: «співати» → «співаючи»
Речення: «Співаючи, вона йшла вулицею».
Вправа 2. Перебудуйте речення із двох простих у одне.
- Він підготувався. Потім він почав виступ.
- Вона прибрала кімнату. Потім сіла за уроки.
- Лижа зламалася. Це було коли лижник спускався з гори.
Приклад: «Підготувавшись, він почав виступ».
Вправа 3: Розставте коми правильно.
- Прочитавши повідомлення вона засміялася.
- Побачивши друга він крикнув його ім’я.
- Закінчивши роботу вони пішли додому.
Приклад: «Закінчивши роботу, вони пішли додому».
Дієприслівник як особлива форма дієслова – відео
Дієприслівник – особлива форма дієслова. Він описує обставину події та допомагає зробити нашу мову більш виразною, лаконічною, динамічною. Більше про нього дізнатися можна з відео:
Висновки
Дієприслівник — гнучкий та яскравий інструмент мови. Він допомагає поєднувати дії, робить текст компактним і виразним. Правильне використання цих слів:
- підтримує граматичну точність,
- покращує ритм речення,
- додає стилістичну виразність.
Навчившись використовувати їх, ви зробите свою мову живою, динамічною і легкою для читання.
Відповіді на часті запитання
Це незмінна форма дієслова, яка описує додаткову дію або обставину. Він відповідає на питання «що роблячи?» або «що зробивши?». Приклад: «Сидячи на лавці, він читав книгу».
Він показує одночасну або попередню дію щодо головного дієслова. Він завжди пов’язаний із присудком і підметом.
Дієприкметник описує предмет і відповідає на питання «який?». Дієприслівник описує дію. Наприклад: «пишучий хлопець» — дієприкметник.

