Деякі слова в українській мові мають абсолютно однакове написання та звучання, однак мають два або декілька різних значень. Визначити зміст, в якому використовується слово, допомагає контекст.
Що таке пароніми та 2 способи визначення, який з паронімів уживати
Пароніми — це слова, які мають схожі за звучанням або написанням форми, але мають різне значення.
Зазвичай, значення слова можна визначити за контекстом. Водночас в деяких випадках ці слова можуть викликати певну плутанину з розумінням їх значення.
Наприклад, пароніми в українській мові:
- білити та біліти — мають схоже звучання, але різні змісти;
- громадський та громадянський — слова, які мають різні тонкі нюанси значення, що їх часто плутають між собою;
Отже, зрозуміти, в якому саме сенсі використовується слово і яке з двох з паронімічної пари уживати правильно, можна орієнтуючись:
- на слова, які стоять поруч;
- по загальному змісту тексту.
Правильне написання деяких слів з паронімічної пари треба просто вивчити;
3 головні ознаки, що слово має паронімічну пару
Інколи пароніми відіграють злий жарт з тими, хто не дуже добре знає українську мову. Інколи помилка в слові може повністю змінювати його зміст.
Отже, 3 ознаки, за якими можна визначити, що слово має паронімічну пару
- слова мають близьке звучання, але різний зміст;
- слова майже однаково пишуться, відрізнятись можуть лише однією літерою, і лише за контекстом можна зрозуміти як саме треба писати слово;
- при помилковому написанні слова воно втрачає свій зміст, але при цьому не розпізнається програмами перевірки граматики як слово з помилкою.
Отже, якщо слово пишеться або вимовляється майже однаково, відрізняється лише однією або декількома літерами, при цьому повністю змінюючи свій зміст — це пароніми.
Дивіться відео, як уникати помилок при використанні паронімів
5 видів паронімів
Пароніми бувають різні за своєю природою.
Основні типи паронімів:
- Фонетичні. Слова, які відрізняються лише одним звуком або наголосом. Наприклад: промінь (смужка світла) — пломінь (полум’я).
- Семантичні. Слова, які мають схоже значення або використовуються в схожих контекстах. Наприклад: ніготь — кіготь.
- Однокореневі. Слова, які мають спільне походження або корінь, але різну форму. Наприклад: вникати (намагатися зрозуміти суть чого-небудь) — уникати (прагнути бути осторонь чого-небудь).
- Синонімічні. Слова, які мають схожий напис і схоже значення. Наприклад: барабанити — тарабанити.
- Антонімічні. Слова, які схожі, але мають протилежне значення. Наприклад: “вибачити” прогрес — регрес.
Це лише декілька прикладів різних типів паронімів в українській мові.
4 причини використовувати в мовленні та тексті пароніми
Використання паронімів на письмі або в мовленні може мати кілька цілей.
Розглянемо декілька з них:
1. Збагачення словникового запасу. Використання паронімів дозволяє розширити словниковий запас та збагатити мовлення. Це допомагає уникнути повторень та зробити мовлення більш різноманітним.
2. Створення гри слів та каламбурів. Використання паронімів може створювати цікаві гри слів, загадки чи жарти, що робить комунікацію цікавішою та захоплюючою.
3. Літературні прийоми. Пароніми часто використовуються в літературі для створення певного ефекту, наприклад, для підсилення або іронії.
4. Розвиток мовленнєвих навичок. Використання паронімів може бути корисним для розвитку мовленнєвих навичок, адже вимагає уваги до деталей та вміння розрізняти схожі слова за їх звучанням, значенням чи орфографією.
Отже, використання паронімів може бути корисним як для збагачення мовлення, так і для розвитку мовленнєвих навичок.
15 найпоширеніших паронімів української мови
Наведемо приклади 15 паронімічних пар, які часто уживані в українській мові:
- експорт — імпорт;
- еміграція — імміграція;
- густо — пусто;
- ніготь — кіготь;
- м’язи — в’язи;
- орден — ордер;
- дипломат — дипломант;
- ефект — афект;
- палітура — політура;
- крапля — капля;
- компанія — кампанія;
- привабливий — принадливий;
- хиткий — хибкий;
- притаїтися — причаїтися;
- рипіти — скрипіти.
Звісно, що в українській мові набагато більше паронімічних пар, значення та написання яких необхідно вивчати та використовувати у своїй активній лексиці.
Висновки
Використання паронімів збагачує мовлення, робить його емоційним та цікавим.
Водночас слід гарно знати мову, щоб використовувати пароніми. Адже їх використання без необхідних знань може бути доволі небезпечним. Всього одна літера може повністю змінити значення слова на протилежний.
Але якщо знати правила написання паронімів та їх значення, їх використання може давати велике поле для експериментів та створення іронічних та “живих” текстів.
Запитання-відповіді
Омоніми — це слова які пишуться та звучать однаково, але мають різне значення. Пароніми можуть звучати однаково, але на письмі відрізняються, можливо навіть однією літерою. При цьому значення їх може змінюватись повністю.
Пароніми бувають різних видів і один з них — синонімічні пароніми. Це означає, що слова незначним способом відрізняються на письмі чи у вимові, проте мають схоже значення. Але все ж такі більшість паронімів мають різні значення.
Пароніми бувають різних видів, які можна кваліфікувати як за лексичним значення, так і за будовою слова. Всього можна нарахувати близько 5 видів паронімів: синонімічні, антонімічні, семантичні, однокореневі та фонетичні тощо.
Семантичні пароніми — це пароніми, які мають схожі значення, але відрізняються написанням або вимовою. Прикладом таких семантичних паронімів є: тарабанити — барабанити.
Пароніми в тексті можна визначити за написанням та розуміння м значення слова. Водночас визначитись з правописом слова для його правильного використання в тексті можна спираючись на контекст;
Література:
- 2009. Шевчук І.В. “Пароніми в українській мові: семантична структура та функціонування”.
- 2015. Коваль Л.М. “Семантика та функціонування паронімічних рядів в українській мові”.
- 2013. Лисенко О.А. “Лексикологічний аспект дослідження паронімів у сучасній українській мові”.
- 2007. Гриценко О.М. “Пароніми в українській мові: структура та семантика”.
- 2011. Петренко Н.П. “Пароніми в українській мові: проблеми дослідження та класифікація”.