Цікаві факти про українську мову не обмежуються відомими твердженнями про її мелодійність. Українська має 33 літери, сім відмінків, продуктивний кличний відмінок, рухомий наголос, окрему синтетичну форму майбутнього часу, чергування у/в та і/й для милозвучності, а її сучасний словниковий склад продовжує змінюватися просто зараз.
Історія теж значно цікавіша за коротку формулу «мова виникла такого-то року». Науковці не визначають одного дня народження української мови: її характерні фонетичні й граматичні риси формувалися протягом багатьох століть, частина з них сягає ще пізнього праслов’янського періоду.
Є й факти, які регулярно повторюються, хоча надійно підтвердити їх неможливо. Наприклад, популярна історія про «друге місце української мови у світі за мелодійністю після італійської» не має загальновизнаного міжнародного рейтингу чи конкурсу, на який можна було б послатися. Тому нижче – не лише цікаві факти про українську мову, а й пояснення, де закінчується мовознавство і починається красива легенда.
20 цікавих фактів про українську мову коротко
Українська має низку особливостей, які добре видно і в її граматиці, і в історії. Для швидкого знайомства найважливіші факти зібрані в одній таблиці.
| № | Факт | Що в ньому цікавого |
|---|---|---|
| 1 | Українська належить до східнослов’янських мов | Вона входить до слов’янської групи індоєвропейської мовної родини |
| 2 | Точної «дати народження» мови немає | Українські мовні риси формувалися поступово протягом століть |
| 3 | Українська абетка має 33 літери | Вона базується на кирилиці |
| 4 | Апостроф не є літерою | Він є графічним знаком і не входить до 33 літер |
| 5 | Літеру ґ вилучали з абетки | Її усунули з правопису 1933 року і повернули 1990-го |
| 6 | Літера ї передає [йі] | Наприклад: їсти, країна, мої |
| 7 | В українській сім відмінків | Серед них повноцінний кличний |
| 8 | Кличний відмінок активно вживається | Олено, друже, мамо, пане |
| 9 | Є форма майбутнього типу «писатиму» | Одне слово передає майбутню дію |
| 10 | Наголос вільний | Він може падати на різні склади |
| 11 | Наголос буває рухомим | ру́ки – руки́, кни́жка – книжки́ |
| 12 | Наголос може змінювати значення | за́мок і замо́к |
| 13 | Українська уникає незручних збігів звуків | Для цього працюють чергування у/в, і/й |
| 14 | «Дж» і «дз» можуть передавати один звук | Наприклад у словах джміль, дзвін |
| 15 | Точно порахувати всі українські слова неможливо | Словниковий склад постійно змінюється |
| 16 | Академічний словник створюють у 20 томах | Електронна версія продовжує поповнюватися |
| 17 | Одне слово може мати багато значень | ключ, поле, корінь, мережа |
| 18 | Мова постійно створює нові слова | донатити, бавовна у новому значенні та інші неологізми |
| 19 | Літера ґ стала символом історії правопису | Її доля відображає втручання влади у мовну норму |
| 20 | Українська є єдиною державною мовою України | Цей статус закріплений законодавством |
Ці факти показують, що українська цікава не через вигадані мовні рекорди, а через реальні граматичні, фонетичні та історичні особливості.
1. До якої мовної групи належить українська мова
Українська належить до східнослов’янської групи слов’янських мов індоєвропейської мовної родини. Це одна з базових характеристик української, яка визначає її історичні зв’язки з іншими слов’янськими мовами.
Водночас спорідненість не означає тотожність. Українська має власну фонетичну систему, лексику, граматичні моделі та історичний розвиток.
Науковий опис української мови не зводить її до «суміші» сусідніх мов. Навпаки, мовознавці простежують цілий комплекс рис, частина яких розвивалася ще з праслов’янської спадщини.
2. Коли виникла українська мова
Однієї точної дати виникнення української мови немає. Мова не з’являється в конкретний рік так, як держава проголошує незалежність або виходить друком книжка.
Енциклопедія сучасної України зазначає, що походження та рання історія української залишаються предметом наукових дискусій. Водночас характерні фонетичні та граматичні особливості формувалися протягом тривалого часу, починаючи ще з пізнього праслов’янського періоду.
Тому фрази на кшталт «українська мова народилася у VI столітті» або «точний вік української – стільки-то років» надто спрощують складний мовний процес.
Правильніше говорити про етапи формування української мови, а не про один день її народження.
3. Скільки букв в українському алфавіті
В українському алфавіті 33 літери. Сучасна абетка використовує кириличну графічну основу, але має власний набір літер і правила передавання звуків.
Український алфавіт:
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ь Ю Я.
Кожна літера має визначене місце в абетці. Зокрема, ґ стоїть після г, а ї – після і.
Чинні правописні норми та офіційні редакції «Українського правопису» публікує Міністерство освіти і науки України. Станом на 2026 рік на сторінці МОН доступна й редакція правопису 2026 року.
4. Чи є апостроф літерою українського алфавіту
Ні, апостроф не є літерою і не входить до 33 букв української абетки. Це графічний знак, який використовується для позначення роздільної вимови в певних позиціях.
Наприклад:
- п’ять;
- об’єкт;
- м’ясо;
- зв’язок;
- комп’ютер.
Апостроф важливий для правильного читання слова, але під час підрахунку букв його не враховують як окрему букву.
Так само окремою буквою не є дефіс, хоча він може бути частиною написання слова.
5. Чому літера ґ зникала з українського алфавіту
Літеру ґ вилучили з українського правопису в 1933 році, а офіційно повернули у 1990 році. Це один із найвиразніших прикладів того, як політичне втручання може впливати навіть на абетку.
До 1930-х ґ нормально використовувалася в українській писемності. Після згортання політики українізації нова редакція правопису усунула низку норм попереднього, так званого харківського правопису.
У 1989 році затвердили нову редакцію, яку опублікували 1990 року. Саме тоді ґ повернулася до офіційного українського алфавіту.
Сьогодні її бачимо в словах ґанок, ґудзик, ґрунт, ґрати, дзиґа та інших.
6. Що особливого в українській літері ї
Літера ї передає сполуку звуків [йі] і допомагає точно передати українську вимову. Вона зустрічається на початку слова, після голосних та після апострофа.
Наприклад:
- їжа;
- їхати;
- Україна – українці, але країна – країни;
- мої;
- твої;
- солов’ї.
Саме літера ї стала одним із найбільш упізнаваних візуальних символів української мови, хоча наукова цінність тут не в «унікальності символу», а в його конкретній фонетичній функції.
7. Скільки відмінків в українській мові
В українській мові сім відмінків: називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий і кличний.
| Відмінок | Запитання | Приклад зі словом «друг» |
|---|---|---|
| Називний | хто? що? | друг |
| Родовий | кого? чого? | друга |
| Давальний | кому? чому? | другові / другу |
| Знахідний | кого? що? | друга |
| Орудний | ким? чим? | другом |
| Місцевий | на кому? на чому? | на другові / на другу |
| Кличний | форма звертання | друже |
Кличний відмінок належить до давніх рис, успадкованих українською з попередніх етапів розвитку слов’янських мов.
8. Чим цікавий кличний відмінок
Кличний відмінок в українській мові живий і продуктивний – він регулярно використовується у звертаннях. Саме тому природно казати «Олено», «Маріє», «друже», «пане директоре», «мамо», «Україно».
Це не декоративна форма з підручника. Кличний працює в повсякденній мові, офіційних листах, художніх текстах і зверненнях.
Водночас твердження, ніби українська є єдиною слов’янською мовою, яка має кличний відмінок, неправильне. Кличні форми збереглися також у низці інших слов’янських мов.
Унікальність української тут полягає не в монополії на кличний, а в тому, наскільки природно й активно він функціонує в сучасному мовленні.
9. Чому «писатиму» – особлива форма майбутнього часу
Українська може передавати недоконаний майбутній час одним словом: писатиму, читатимеш, працюватимемо. Це так звана синтетична форма майбутнього часу.
Можна сказати:
Я буду читати.
А можна:
Я читатиму.
Обидва варіанти нормативні, але утворені по-різному. У першому випадку майбутність передають два слова, у другому – одна дієслівна форма.
Саме такі форми роблять граматику української цікавішою, ніж здається після шкільної таблиці часів.
Якщо хочеться системно розкласти граматику за категоріями, на UA information є окреме пояснення про самостійні та службові частини мови.
10. Чому наголос в українській мові складно «вивести за правилом»
Український наголос вільний – він не закріплений за першим, останнім чи будь-яким іншим конкретним складом. Тому наголошеним може бути різне місце слова.
Наприклад:
- ви́падок;
- катало́г;
- чергови́й;
- фарту́х;
- одина́дцять.
Наголос потрібно знати для конкретного слова, а в сумнівних випадках – перевіряти за нормативним словником.
Саме через вільний наголос виникає чимало поширених помилок у мовленні.
11. Чи може наголос змінюватися в різних формах слова
Так, український наголос може бути рухомим, тобто переходити на інший склад під час зміни форми слова.
Наприклад:
ру́ка – руки́,
нога́ – но́ги,
кни́жка – книжки́.
Це одна з причин, чому правильна вимова не завжди визначається лише початковою формою слова.
У деяких випадках позиція наголосу навіть розрізняє значення слів.
12. Як наголос може повністю змінити значення
Наголос іноді розрізняє слова, які мають однакові літери. Найвідоміший приклад – за́мок і замо́к.
За́мок – укріплена споруда або палац-фортеця.
Замо́к – пристрій для замикання дверей.
Такі пари демонструють, що наголос в українській – це не просто «правильна вимова». Іноді він безпосередньо визначає зміст висловлювання.
13. Чому українську називають милозвучною
Українську часто називають милозвучною через фонетичну організацію та здатність уникати незручних збігів звуків, зокрема завдяки чергуванням у/в та і/й.
Порівняйте:
в Україні – у Києві;
він і вона – вона й він;
учитися в університеті – навчатися у школі.
Вибір варіанта часто залежить від сусідніх звуків і ритму фрази. Мета – зробити вимову плавнішою й уникнути надмірного скупчення голосних або приголосних.
Тому реальна милозвучність української цікавіша за легенду про абстрактне «місце у світовому рейтингу».
14. Чи правда, що українська посідає друге місце за мелодійністю після італійської
Надійного підтвердження такого світового рейтингу немає. Твердження про «друге місце після італійської» роками повторюється у популярних добірках, але загальновизнаного мовознавчого конкурсу з такою класифікацією немає.
Краса мови взагалі складно піддається об’єктивному вимірюванню: вона залежить від фонетики, звички слухача, культурного контексту й особистого сприйняття.
Тому коректніше сказати: українська має добре описані засоби евфонії, але наукового титулу «друга наймелодійніша мова світу» не існує.
Це один із тих випадків, коли перевірений факт виявляється цікавішим за популярну легенду.
15. Що незвичайного у звуках «дж» і «дз»
Сполуки букв дж і дз у частині українських слів передають один злитий приголосний звук, а не два окремі.
Наприклад:
- джміль;
- джерело;
- дзвін;
- дзеркало;
- ґедзь.
Але в окремих морфемних конструкціях дві букви можуть належати до різних частин слова й вимовлятися окреміше.
Саме тому кількість букв і кількість звуків в українському слові не завжди однакова.
16. Скільки слів в українській мові
Точної остаточної кількості слів в українській мові не існує, тому фраза «українська має рівно 256 тисяч слів» надто категорична. Мова постійно створює нові слова, запозичує терміни, змінює значення вже відомих лексем і зберігає велику кількість діалектної та спеціальної лексики.
Особливо добре це видно на академічному «Словнику української мови у 20 томах». Український мовно-інформаційний фонд НАН України продовжує роботу над багатотомним словником, а його електронна версія доступна онлайн. Станом на 2026 рік онлайн-система містить томи від А до частини літери Р.
Наприклад, лише 15-й том академічного словника містить 10 437 словникових статей.
Отже, цікаві факти про українську мову краще не прив’язувати до одного «магічного» числа слів. Лексика – жива система, яка змінюється швидше, ніж завершується робота над великим словником.
17. Як одне українське слово може означати зовсім різні речі
Багатозначність дозволяє одному слову мати кілька пов’язаних значень, а потрібне читач визначає з контексту.
Наприклад, слово ключ може означати:
| Слово | Одне значення | Інше значення |
|---|---|---|
| Ключ | Предмет для замка | Спосіб розв’язання проблеми |
| Поле | Ділянка землі | Поле для введення даних |
| Мережа | Система з’єднань | Інтернет або торговельна мережа |
| Корінь | Частина рослини | Частина слова |
| Хвиля | Рух води | Радіохвиля |
Це ще один доказ того, що питання «скільки слів в українській» складніше, ніж здається. Одне слово може накопичувати нові значення без появи нового набору букв.
На UA information ця тема детальніше розібрана в матеріалі про багатозначні слова «ключ», «пост» і «палата».
18. Чому фразеологізми багато розповідають про українську мову
Фразеологізми зберігають образність, гумор і культурний досвід, які неможливо передати буквальним перекладом кожного слова окремо.
Наприклад:
- кіт наплакав – дуже мало;
- кусати лікті – шкодувати;
- як у Бога за пазухою – почуватися безпечно;
- передати куті меду – перебільшити;
- стріляний горобець – досвідчена людина.
Якщо перекласти компоненти таких висловів буквально, сенс часто губиться. Потрібно знати весь сталий вираз.
Саме тому фразеологія добре показує, що мова – не лише граматика і словникові значення, а ще й пам’ять поколінь. На UA information зібрані 20 українських фразеологізмів із поясненнями та прикладами.
19. Чи продовжує українська створювати нові слова
Так, українська активно створює нові слова та нові значення вже сьогодні. Технології, суспільні зміни, культура й війна постійно додають до живого мовлення нову лексику.
Частина слів приходить з інших мов і адаптується:
- донатити;
- стримити;
- чат;
- блогер.
Інші виникають шляхом переосмислення вже наявних українських слів або нових словотвірних моделей.
Особливо помітно мовотворення прискорилося під час повномасштабної війни. Звичні слова отримали нові значення, з’явилися нові дієслова, іронічні назви та словотвірні моделі.
Детальніше про цей процес – у матеріалі UA information про неологізми воєнного часу, які ввійшли в повсякденне мовлення.
20. Чому сучасну українську літературну мову пов’язують з Іваном Котляревським
«Енеїду» Івана Котляревського, перші частини якої вийшли 1798 року, традиційно вважають важливою межею становлення нової української літературної мови. Але це не означає, що українська мова виникла наприкінці XVIII століття.
Йдеться саме про новий етап літературного використання живої народної мови.
До цього українська вже мала тривалу історію розвитку, власні говори, писемні традиції та мовні риси. Тому правильно розрізняти два поняття:
історія української мови – значно давніша;
нова українська літературна мова – пов’язана з культурними процесами кінця XVIII–XIX століть.
Саме в XIX столітті величезний вплив на розвиток літературної української мав і Тарас Шевченко.
21. Що таке харківський правопис 1928 року
Харківський правопис – це правописна система, затверджена 1928 року після широкої роботи українських мовознавців. Її також часто називають скрипниківкою – за ім’ям тодішнього наркома освіти Миколи Скрипника.
Міністерство освіти і науки у матеріалах з історії правопису зазначає, що документ затвердили 6 вересня 1928 року. Після згортання українізації у 1930-х значну кількість його норм переглянули, а частину оголосили «націоналістичними».
Правописна історія тому є не лише мовознавчою. Вона напряму пов’язана з політичними процесами XX століття.
22. Чи справді українську мову забороняли
Так, історія української мови містить реальні законодавчі й адміністративні обмеження, але популярну цифру «134 заборони» не варто подавати без пояснення методики підрахунку.
Серед добре задокументованих прикладів – Валуєвський циркуляр 1863 року та Емський указ 1876 року. Вони обмежували використання українського друкованого слова в Російській імперії.
Енциклопедія сучасної України має окрему наукову статтю, присвячену заборонам української мови та історичним документам, якими її використання обмежувалося.
Коректний висновок такий: заборони й системна русифікація були реальністю, але їх не потрібно підсилювати неперевіреним «рекордним» числом, щоб показати масштаб проблеми.
23. Чому український порядок слів досить гнучкий
Українська має відносно вільний порядок слів, оскільки граматичні зв’язки часто передаються закінченнями. Але «вільний» не означає, що слова можна переставляти як завгодно без зміни відтінку.
Порівняйте:
Марія прочитала книжку.
Книжку прочитала Марія.
Прочитала Марія книжку.
Основна подія залишається зрозумілою, але логічний акцент змінюється. Саме порядок слів допомагає виділити нову або важливу інформацію.
Це дає українській значну стилістичну гнучкість, особливо в художньому мовленні.
24. Чому українська мова змінюється швидше, ніж здається
Мова постійно реагує на нові технології, професії, культурні явища та суспільні події. Тому словники й правописи не «створюють мову з нуля», а кодифікують і впорядковують те, що вже існує або потребує нормативного регулювання.
Ще кілька десятиліть тому повсякденне мовлення не потребувало слів для:
- смартфона;
- стримінгу;
- застосунку;
- чат-бота;
- криптовалюти;
- дрона в сучасному технологічному значенні.
Сьогодні вони стали звичними.
Жива мова ніколи не буває завершеною, тому цікаві факти про українську мову 2026 року через кілька десятиліть доповняться новими словами, значеннями та нормами.
25. Який статус має українська мова сьогодні
Українська є єдиною державною мовою України, а її функціонування в публічних сферах регулює чинне законодавство. Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» був ухвалений 2019 року й станом на 2026 рік залишається чинним зі змінами.
Це юридичний статус, а не оцінка інших мов, якими користуються громадяни України.
Українська водночас живе далеко за межами державних документів – у сім’ях, літературі, піснях, медіа, науці, бізнесі, соцмережах і повсякденній розмові.
Саме ця здатність одночасно виконувати офіційні, культурні й побутові функції є однією з найважливіших ознак повноцінної сучасної мови.
Не кожна красива мовна історія є фактом. Частина тверджень десятиліттями переходить із презентацій у дописи й назад, хоча їхнє першоджерело знайти неможливо.
| Популярне твердження | Що відомо насправді |
|---|---|
| Українська друга у світі за мелодійністю після італійської | Надійного міжнародного рейтингу з таким результатом немає |
| Українська єдина слов’янська мова з кличним відмінком | Ні, кличні форми є й в інших слов’янських мовах |
| В українській рівно 256 тисяч слів | Точної остаточної кількості слів встановити неможливо |
| Українську забороняли рівно 134 рази | Обмеження добре документовані, але конкретна цифра залежить від методики підрахунку |
| «Енеїда» створила українську мову | Вона стала важливою межею нової літературної традиції, але сама мова значно давніша |
| Є одне офіційно найдовше українське слово | «Рекорд» залежить від того, чи враховувати терміни, похідні слова та спеціальну лексику |
Такий підхід не робить українську менш цікавою. Навпаки, перевірена історія мови містить достатньо сильних фактів, щоб не потребувати вигаданих рекордів.
Милозвучність української можна пояснювати конкретними мовними механізмами. Один із найпомітніших – вибір між близькими формами залежно від звукового оточення.
| Варіант | Приклад |
|---|---|
| у / в | була в Києві – живе у Львові |
| і / й | брат і сестра – вона й він |
| з / із / зі | з дому – із школи – зі мною |
| би / б | зробив би – могла б |
| же / ж | скажи ж – він же знав |
Такі варіанти допомагають уникати незручних послідовностей звуків і підтримувати природний ритм мовлення.
Саме тому українську цілком обґрунтовано можна називати мовою з розвиненими засобами милозвучності. Для цього не потрібно вигадувати світовий конкурс краси мов.
Найбільше уваги зазвичай потребують відмінки, дієслівні форми, рухомий наголос і чергування звуків. Людині, чия рідна мова майже не змінює закінчення слів, сім відмінків можуть спочатку здаватися складною системою.
Натомість частина української граматики досить логічна. Закінчення часто одразу показує, яку роль слово виконує в реченні, а продуктивний словотвір дозволяє створювати пов’язані слова за зрозумілими моделями.
Особливо цікаво спостерігати, як із одного кореня формується ціла родина:
писати – записати – переписати – дописати – підписати – написаний – переписування – підпис.
Саме словотвір пояснює, чому носій мови здатний зрозуміти нове слово навіть тоді, коли ніколи раніше його не чув.
Багатство мови визначається не лише кількістю слів, а способами їх поєднання, новими значеннями, словотвором, синонімією, фразеологією та стилістичними можливостями.
Саме тому порівнювати мови за принципом «у цієї 200 тисяч слів, а в іншої 300 тисяч – значить друга багатша» некоректно.
Українська дозволяє дуже точно змінювати відтінки вислову. Наприклад, від слова говорити можна перейти до: мовити, промовляти, казати, розповідати, балакати, гомоніти, шепотіти, вигукувати, бурмотіти – але кожен варіант має свій контекст і стилістичний відтінок.
А стійкі образні конструкції роблять мовлення ще виразнішим. Більше таких прикладів є в матеріалі UA information про українські фразеологізми та їх значення.
Мовні факти часто стають вірусними саме тому, що звучать ефектно. «Найдавніша», «наймилозвучніша», «найбагатша», «друге місце у світі» поширюється значно швидше, ніж спокійне пояснення мовознавця.
Але для української це особливо важливо: її справжня історія достатньо глибока й драматична, щоб не потребувати перебільшень.
Надійною основою для перевірки є:
- Академічні словники.
- Інститут української мови НАН України.
- Український мовно-інформаційний фонд НАН України.
- Енциклопедія сучасної України.
- Чинний «Український правопис».
- Офіційні нормативні акти.
Для повсякденних правописних запитань на UA information також є окремі практичні пояснення. Наприклад, можна швидко перевірити, чому «будь-що» пишеться через дефіс.
Українська має 33 літери, сім відмінків, живий кличний відмінок, рухомий наголос і дві моделі недоконаного майбутнього часу. Її мовні риси формувалися не одного року, а протягом століть.
Літеру ґ у XX столітті вилучали з правопису й повернули лише 1990 року. Академічна лексикографія сьогодні працює вже з багатотомним словником, а сама лексика продовжує поповнюватися новими словами й значеннями.
І головне – українській не потрібні сумнівні твердження про «друге місце за мелодійністю», точну кількість усіх слів чи абсолютну унікальність кожної граматичної риси. Справжні цікаві факти про українську мову виявляються значно переконливішими, коли їх можна перевірити.
Скільки букв в українській мові?
В українському алфавіті 33 літери. Апостроф до їх числа не входить.
Скільки відмінків має українська мова?
Українська має сім відмінків: називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий і кличний.
Чи є українська єдиною слов’янською мовою з кличним відмінком?
Ні. Кличні форми існують також в інших слов’янських мовах. В українській особливістю є їх активне нормативне використання.
Чи правда, що українська друга за мелодійністю у світі?
Надійного міжнародного наукового рейтингу, який визначив би українську «другою після італійської», немає. Це популярна легенда.
Скільки слів в українській мові?
Точної кількості немає. Лексика постійно змінюється, а академічні словники не охоплюють абсолютно всі діалектні, спеціальні, історичні й новостворені слова одночасно.
Скільки томів має академічний Словник української мови?
Сучасний фундаментальний академічний тлумачний словник створюється у 20 томах. Його електронна версія поступово поповнюється.
Коли виникла українська мова?
Одного року виникнення немає. Українські фонетичні й граматичні риси формувалися протягом тривалого історичного періоду, частково ще від пізньої праслов’янської доби.
Чому «Енеїда» Котляревського важлива для української мови?
«Енеїда», видана 1798 року, традиційно пов’язується з початком нового етапу української літературної мови, оскільки широко використала живу народну українську. Це не дата виникнення самої української мови.
Чому букву ґ колись не використовували?
Її вилучили з українського правопису 1933 року в умовах згортання українізації. До абетки ґ офіційно повернулася у редакції правопису, опублікованій 1990 року.
Чи є апостроф буквою?
Ні. Апостроф є графічним знаком і не входить до українського алфавіту.
Що особливого в літері ї?
Літера ї передає сполуку [йі]. Наприклад: їсти, їхати, країна, мої, солов’ї.
Чому українською можна сказати і «буду писати», і «писатиму»?
Це дві нормативні форми недоконаного майбутнього часу. «Буду писати» є складеною конструкцією, а «писатиму» – синтетичною формою в одному слові.
Чому українська звучить милозвучно?
Одна з причин – розвинена система евфонічних чергувань: у/в, і/й, з/із/зі та інших варіантів, які допомагають уникати незручних збігів звуків.
Чи змінюється українська мова сьогодні?
Так. Постійно виникають неологізми, нові значення старих слів, терміни й адаптовані запозичення. Це нормальний процес розвитку живої мови.
Яка мова є державною в Україні?
Єдиною державною мовою України є українська. Її статус і використання в публічних сферах регулює чинне законодавство.
Де перевіряти правильність українських слів і правопису?
Для правописних норм варто користуватися чинним «Українським правописом», академічними словниками Українського мовно-інформаційного фонду НАН України та ресурсами профільних мовознавчих установ. МОН окремо публікує актуальні редакції правопису.
З річницею весілля