Україна переходить до нової архітектури регулювання фармринку – Державний експертний центр МОЗ України отримав нового керівника і чіткі орієнтири трансформації. Відповідно до наказу МОЗ від 2 лютого 2026 року, Центр очолив Едем Адаманов. Матеріал розбирає, які пріоритети поставлено, як вони співвідносяться з європейськими підходами та які сценарії можливі до старту Української фармацевтичної агенції, що, за планом, має розпочати повноцінну роботу з 2027 року.
Факти і строки: що підтверджено офіційно
Оприлюднені відомості окреслюють дорожню карту для керівництва та колективу Центру. Ключові позиції – перехід до нової моделі регулювання, стабілізація реформ і посилення прозорості та комунікацій з професійною спільнотою та громадянами.
З наведених даних випливає послідовність кроків: нинішнє призначення має забезпечити організаційну опору для майбутньої агенції, що базуватиметься на спроможності команди ДЕЦ і раніше розпочатих реформах. Фокус на прозорості та комунікаціях прямо адресує очікування суспільства і партнерів щодо імплементації європейських норм.
Офіційні акценти (експертний погляд)
Керівництво МОЗ і новий очільник Центру синхронно артикулюють цілі: інституційна підготовка, консенсус професійної спільноти, а також безпека пацієнтів як ядро регулювання. Нижче – ключові меседжі, озвучені публічно.
«Сьогодні перед нами стоїть ключове завдання – забезпечити підготовку та перехід до створення Української фармацевтичної агенції… Пріоритет – відкритість і системні комунікації…» – сказав Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко. «Маємо пам’ятати, що рішення ДЕЦ безпосередньо впливають на фармгалузь і безпеку пацієнтів… Майбутня Українська фармацевтична агенція, яка має розпочати повноцінну роботу з 2027 року, – амбітна ціль, у яку я вірю», – зазначив Едем Адаманов.
Озвучені позиції передбачають, що Центр працюватиме як майданчик для експертних дискусій і напрацювання перехідного плану. Наголос на командній взаємодії вказує на прагнення зберегти інституційну пам’ять, одночасно підсилюючи процесні стандарти. Умови воєнного часу підвищують вимоги до безперервності процедур, що пояснює фокус на стабілізації вже досягнутих реформ.
Порівняльний контекст: де ми і куди рухаємося
Створення спеціалізованої фармацевтичної агенції – поширена практика в європейських юрисдикціях, де національні регулятори взаємодіють із координаційними структурами ЄС. Для України це означає наближення процедур до спільних стандартів та прозорості, що важливо на шляху євроінтеграції.
- Європейська модель часто спирається на національні агенції, які узгоджують підходи з європейськими інституціями – це підвищує довіру до оцінки якості, безпеки та ефективності лікзасобів.
- Український підхід передбачає перехідну роль ДЕЦ як платформи для вироблення регуляторних рішень – це дає змогу зберегти експертизу і масштабувати процеси.
- Попередні реформи у сфері централізованих закупівель і використання інструментів на кшталт Prozorro Market показали потенціал оперативності та відкритості – очікувано, що цей вектор буде посилено в роботі регулятора.
Ймовірні сценарії 2026–2027: що може змінитися
Експерти припускають, що протягом 2026 року ДЕЦ може зосередитися на формалізації перехідного плану та узгодженні процедур із європейськими вимогами. Може бути посилена комунікація з ринком і професійною спільнотою для уніфікації практик оцінки та нагляду. Ймовірно, пріоритетом лишатиметься підтримка безперервності доступу пацієнтів до ліків, зокрема через узгодження вимог до якості та фармаконагляду. До 2027 року, за умови дотримання графіка, нова інституція має розпочати роботу, спираючись на кадровий і методологічний ресурс, сформований у ДЕЦ.
Практичні висновки для ринку та пацієнтів
Для виробників це означає підготовку до переходу на стандартизовані вимоги і більшу увагу до прозорості досьє та постреєстраційного нагляду. Для пацієнтів очікується зміцнення довіри суспільства до національного регулятора завдяки відкритим комунікаціям і стабільним процедурам. Для держави ключовим стане узгодження регуляторних практик із європейськими нормами – це критично важливо для імплементації європейських норм і руху до членства в ЄС. У фокусі – сталість реформ і прозорі механізми взаємодії з усіма стейкхолдерами.