У Києві розпочала роботу серія установчих зустрічей для перших п’яти тематичних груп платформи української ідентичності IDEM. Їхнє завдання – підготувати рекомендації та пропозиції для державної політики у сфері національної ідентичності. Ключова ідея процесу полягає в розширенні суспільного діалогу та залученні різних середовищ – від молоді та науковців до бізнесу і військових.
Цифри і факти: як структуровано роботу
Організатори повідомили про старт перших п’яти груп і оголосили загальну архітектуру платформи – це дванадцять напрямів, які працюватимуть у форматі робочих груп. Найближчим часом мають розпочати діяльність ще дві групи. До процесу залучено представників регіонів і інститути громадянського суспільства, а також партнерів, зокрема Українську академію лідерства.
Ці дані демонструють поетапний підхід: від публічного обговорення до опрацювання конкретних рішень у групах. Перехід до структури з дванадцяти напрямів забезпечує охоплення ключових аспектів ідентичності, а додаткові запуски розширять тематичну рамку.
Перші п’ять тематичних груп уже працюють
- «Спадщина матеріальна і нематеріальна: як оживити й осучаснити»
- «Гранд-наратив: образ нації в історичному процесі»
- «Держава та ідентичність: що робити і чого не робити»
- «Система національної освіти: роль у формуванні ідентичності»
- «Світове українство: нові виміри ідентичності»
Невдовзі стартують ще дві
- «Цінності та чесноти: що означає бути громадянином/громадянкою України»
- «Культурні практики, культура повсякдення: як ідентичність проявляється щодня»
Експертний погляд: навіщо широкий діалог
Міністерство підкреслює, що формулювання запитань і відповідей має бути результатом відкритої взаємодії з суспільством. Платформа позиціонується як простір для народження ідей, які потім втілюються через наявну інфраструктуру – освітню, культурну, громадську.
«Для нас очевидно, що і самі запитання, і відповіді на них мають народжуватися в суспільстві… Саме для цього функціонує ця платформа — як простір для формування сенсів, які можуть бути реалізовані через наявну інфраструктуру», — Міністр молоді та спорту України Матвій Бідний. «Платформа ідентичності — це поле для реальної взаємодії й пошуку шляхів, які об’єднують суспільство навколо спільних цінностей… де кожен голос може бути почутий, а ідеї — трансформовані у практичні рішення», — заступниця Міністра Уляна Токарєва.
Із цих позицій випливає головний фокус – Міністерство молоді та спорту України координує процес, але рішення виробляються спільно, із залученням експертів, молоді, військових, бізнесу та регіональних спільнот. Така модель знижує ризик вузького підходу та дає ширшу базу підтримки для майбутніх рішень.
Порівняльний контекст: від публічної дискусії до робочих рішень
Розвиток платформи можна порівняти за етапами: від масового діалогу до тематичного опрацювання. Це дозволяє збалансувати відкритість і фахову глибину.
- Етап публічної взаємодії: IDEM.DAY у форматі «Світового кафе» дав старт широкому діалогу та збиранню ідей.
- Етап тематичних груп: запуск п’яти тематичних груп забезпечує концентроване опрацювання окремих напрямів ідентичності.
- Стратегічна рамка: загальна архітектура на дванадцять напрямів створює дорожню карту для подальших рекомендацій і впровадження.
Можливі сценарії: як можуть розвиватися події
Експерти припускають, що найближчим часом робочі групи можуть узгодити перші пропозиції для інтеграції у політики та програми, що стосуються ідентичності. Ймовірно, запуск ще двох груп розширить тематику й дозволить закрити ключові прогалини у методичних підходах. Не виключено, що відкриті матеріали й надалі публікуватимуться для обговорення на Fb-сторінці платформи, а коментарі збиратимуть через форму зворотного зв’язку. Це може забезпечити сталість залучення і постійне оновлення ідей.
Практичні висновки: що це означає для суспільства
Для експертів і освітян участь у групах – можливість вплинути на підходи до спадщини, освіти та комунікації про ідентичність. Для молоді та громадських ініціатив відкриті матеріали та канали зворотного зв’язку дозволяють долучатися до напрацювань і надавати пропозиції. Для державних інституцій та місцевого самоврядування це сигнал про підготовку практичних рішень, які можуть бути вбудовані у програми та проєкти. Матеріали відкритого діалогу доступні онлайн, а думки можна надіслати через оприлюднену форму – це підсилює суспільний мандат на зміни і прозорість процесу.
Зустрічі відбулися за участі Української академії лідерства, що підкреслює партнерську модель розбудови спільних рішень. Усі офіційні матеріали доступні на сторінках платформи, а зворотний зв’язок приймається онлайн.